( сформував видатний вчений, український державний,
культурний і церковний діяч Іван Огієнко )
- Виховуйте своїх дітей тільки рідною мовою , бо тільки вона принесе їм найбільше духовних цінностей.
- Пам`ятайте, що діти вважатимуть за рідну тільку ту мову, що панує у вашій родині.
- Найцінніший грунт для духовного виховання сильного характеру - то рідна мова. Пильнуйте ж виховувати такі потрібні для нації сильні характери, виховуючи дітей своїх тільки рідною мовою.
- Особа, що не зросла на рідній мові, загублена для нації, бо все життя буде безбатченком, і справи рідної нації будуть їй чужі.
- Коли батьки соромляться своєї рідної мови, будуть її все життя соромитись і їхні діти, а тому стануть чужі для свого народу.
- Коли маєте змогу, виховуйте дітей своїх тільки соборною лтературною мовою , бо вона відразу защіплює їм почуття єдності народу й дає найбільше духовних цінностей.
- Пильнуйте, щоб діти ваші читали книжки, писані тільки соборною літературною мовою.
- Пильнуйте всіма силами, щоб перша мова вашої дитини була справді материна, — своя рідна.
- Не забувайте, що дитина вважатиме тільку ту мову за рідну, якою говоритиме перші п`ять років свого життя.
- Хто не говорить рідною мовою і не знає своєї соборної літературної мови, той ніколи не буде правдивим патріотом для свого народу.
- Дитина, вихована не рідною мовою, ніколи не буде для свого народу національно сильною й морально міцною.
- Кожний батько, особливо ж інтелігент, мусить говорити у своїй родині тільки літературною мовою, мусить вияснювати рідномовні гасла та обов`язки , завжди даючи добрий приклад своїй дружині та дітям, і завжди вимагаючи від них уживати чистої мови.
- Кожний батько, свідомий своїх національних обов`язків , повинен скласти для своєї родини бібліотечку з найкращих творів українського письменства. У цій бібліотечці конче мусить бути і рідномовний журнал.
- Кожний батько повинен завжди пам`ятати, що найголовніший учитель рідної мови для своїх дітей — він сам із своєю дружиною.
Правило 1: заспокойтесь. Сконцентруйте свою увагу на диханні: один, два ... десять... Відчуйте спокій, рівновагу. Згадайте про свої колишні "успіхи”.А ось тепер можна починати розмову, а може... тільки послухати дитину, співчуваючи її невдачам, а може... допомогти розібратися в складній теоремі.Пам`ятайте, що спілкування в люті, роздратованості — однаково, що ввімкнути в автомобілі "газ” і натиснути на гальма.
Правило 2: не поспішайте. Вічний педагогічний гріх , коли ми очікуємо від дитини все і тепер. Ми вимагаємо термінових успіхів. Нам потрібно, щоб дитина вчилась сьогодні добре, ми примушуємо її — вона вчиться, але стає зубрилкою та ненавидить учіння, а може й... Вас.
Правило 3: безумовна любов. Ви любите свою дитину, незважаючи на її успіхи в школі. Вона відчуває вашу любов і це допомагає їй бути впевненою в собі і подолати невдачі. А як же ставитися до невдачі...? Вона вас засмучує і...все.
Правило 4: не бийте лежачого. Двійка, а для когось і четвірка — достатнє покарання, тому недоцільно двічі карати за одні і ті ж помилки. Дитина очікує від батьків не докорів, а спокійної допомоги.
Правило 5: щоб допомогти дитині позбутися недоліків, намагайтеся вибрати один — той, якого ви хочете позбутися в першу чергу, і говоріть тільки про нього.
Правило 6: вибирайте найголовніше, порадьтеся з дитиною, почніть з ліквідації тих шкільних труднощів, які найбільш значущі для неї самої. Але якщо вас обох турбує, наприклад, швидкість читання, не вимагайте одночасно і виразності, і переказу.
Правило 7 — головне: хвалити — виконавця, критикувати-- виконання. Дитина схильна будь-яку оцінку сприймати глобально, вважати, що оцінюють всю її особистість. У ваших силах допомогти відокремити оцінку її особистості від оцінки її роботи.
Правило 8 — найважче: оцінка має порівнювати сьогоднішні успіхи дитини з її власними вчорашніми, а не тільки з державними нормами оцінювання і не успіхами сусідського Іванка.
Правило 9: не скупіться на похвалу; будуючи стосунки з власною дитиною, не орієнтуйтесь лише на шкільні оцінки. Нема такого двійочника, котрого нема за що похвалити.
Правило 10: виділіть у морі помилок острів успіху, на якому зможе триматися, укорінюватися дитяча віра в себе і в успіх своїх навчальних зусиль. Оцінювати дитячу працю потрібно досить індивідуально, тактовно. Саме за такого оцінювання у дитини немає ні ілюзії повного успіху, ні відчуття повної невдачі.
Правило 11: ставте перед дитиною найбільш конкретні та реальні цілі, і вона спробує їх досягти. Не спокушайте дитину цілями, яких їй неможливо досягти.
Правило 12: не обривайте останню нитку. Досить часто дорослі вимагають , щоб до занять улюбленою справою (хоббі) дитина виправила свої незадовільні оцінки. У ряді випадків така заборона має стимулюючий характер і справді спонукає дитину до навчання. Але частіше буває так, коли справи з навчанням ще не дуже запущені та до нього ще є інтерес. Якщо ж до його вже немає , а у дитини є "хоббі” , галузь живого інтересу, то її треба не забороняти, а всіляко підтримувати ,бо це та ниточка, за яку можна витягнути дитину до активного життя у навчанні.
Для того, щоб усі правила виявилися ефективними, необхідно об`єднати їх в останнє: дитина повинна бути не об`єктом, а співучасником власної оцінки, її слід навчити самостійно оцінювати свої досягнення. Вміння себе оцінювати — необхідний компонент уміння вчитися — головного засобу подолання труднощів у навчанні.
1. У вашої дитини чітко окреслені технічні здібності, якщо вона:
- цікавиться найрізноманітнішими механізмами і машинами;
- конструює моделі, апаратуру, сама шукає причини несправності механізмів, із задоволенням вирішує технічні головоломки;
- ремонтує несправні механізми і прилади, використовує старі деталі для створення нових іграшок, знаходить оригінальні рішення;
- із задоволенням створює креслення і ескізи механізмів;
- цікавиться спеціальною , навіть дорослою технічною літературою.
2. Ваша дитина має музичний талант, якщо вона:
- любить музику і музичні записи, намагається бути там, де звучить музика;
- швидко і легко відгукується на ритм, мелодію, уважно прислуховуватися до них, легко запам`ятовує;
- співає або грає на музичних інструментах, виконує твори з почуттям і настроєм;
- створює власні мелодії;
- навчилася або вчиться грати на будь-якому музичному інструменті.
3. Артистичний талант проявляється у вашої дитини у тому, що вона:
- часто, коли їй не вистачає слів, виражає свої думки мімікою, жестами і рухами;
- намагається викликати емоційні реакції в інших, коли розповідає щось цікаве;
- змінює тональність і виразність голосу, мимоволі наслідуючи людину, про яку йдеться;
- охоче виступає перед аудиторією, особливо дорослою;
- легко копіює звички, пози, вирази обличчя інших людей чи тварин;
- пластична і відкрита до всього нового;
- розуміє значення красивого або характерного одягу.
4. У вашої дитини простежується підвищений інтелект, якщо вона:
- добре розмірковує, чітко мислить, розуміє причини і мотиви вчинків інших людей;
- легко і швидко засвоює шкільний матеріал;
- ставить багато продуманих запитань, що відповідають ситуації;
- читає книжки за власною програмою, що випереджує шкільну;
- випереджує однолітків з навчання; однак не обов`язково має відмінні оцінки , часто говорить, що у школі їй скучно;
- краще і ширше за однолітків інформована про події і проблеми, що її не стосуються особисто;
- має почуття власної гідності і здорового глузду, розважлива і навіть обачна;
- дуже сприйнятлива і спостережлива, швидко і не обов`язково гостро реагує на все нове і несподіване у житті.
5. Чітко окреслений спортивний талант, якщо дитина:
- енергійна і постійно рухається;
- смілива, не боїться синців і подряпин;
- часто виграє у спортивних іграх;
- невідомо, коли навчалася спритно вправлятися з ковзанами, лижами, м`ячами;
- краще за інших однолітків розвинена фізично і має гарну координацію рухів, пластична і граціозна;
- віддає перевагу іграм, змаганням над книжками і спокійними розвагами;
- здається, що ніколи серйозно не втомлюється;
- копіює улюбленого спортсмена.
6. У вашої дитини літературні здібності, якщо вона:
- розповідаючи будь-що, дотримується обраного сюжету, не втрачає головної думки;
- полюбляє фантазувати чи імпровізувати на тему реальної події, при цьому висвітлює її під новим і незвичним кутом;
- користується в усних чи письмових розповідях такими словами ,що добре передають емоційний стан і почуття дійових осіб сюжету;
- наділяє персонажів своєї уяви цікавими якостями, олюднює їх;
- любить писати вірші, розповіді, не боїться створити роман про власне життя .
7. Ваша дитина має здібності до наукової праці, якщо вона:
- має яскраво виражену здібність розуміти абстрактні поняття і узагальнення;
- вміє чітко висловити власну чи іншу думку або спостереження, може їх записувати, але не маючи на меті похизуватися цим, а для себе;
- має пристрасть до науково-популярних видань чи статей, випереджаючи однолітків на декілька років, віддає перевагу саме цій літературі, а не літературі розважального спрямування;
- часто намагається знайти власне пояснення причин різних явищ і подій;
- із задоволенням створює власні проекти, конструкції, схеми, колекції;
- не засмучується, якщо її винахід не підтримується іншими.
8. Художні здібності вашої дитини проявляються, якщо вона:
- не знаходячи слів, починає ліпити чи малювати, щоб виразити свій настрій чи почуття;
- у малюнках відображає предмети, людей, тварин, ситуації у різноманітних проявах, а не зупиняється на тому, що найбільше вдалося;
- виявляє серйозне ставлення до творів мистецтва, стає уважною і серйозною, коли розглядає скульптуру чи пейзаж;
- маючи вільний час, залюбки ліпить, малює, комбінує матеріали і фарби;
- намагається створити будь-який витвір, що має прикладне значення, - прикраси для квартири, одягу тощо;
- сміливо висловлює власну думку про твори мистецтва, не соромиться їх критикувати, наводячи розумні аргументи.