23-го лютого в КЗ Любимівська СЗШ відбулася урочиста лінійка, присвячена вшануванню пам’яті героїв Небесної Сотні

Кожен учень приніс свічку – знак подяки загиблим героям, знак того, що ми пам’ятаємо про ті страшні події, які відбулися рік тому… Вчитель історії розповів про них детальніше, пояснивши, що таке Небесна Сотня, і заради чого вони поклали своє життя.

Важко виразити враження від побаченого, адже дитячі обличчя втілювали в собі так багато пошани й подяки, вони, навіть у такому малому віці, все розуміють.

 Під кінець заходу присутні вшанували загиблих хвилиною мовчання, запаливши свічки. І поки вони горіли, напевно, у кожного в пам’яті пронеслися ті жахливі картини знущань, картини незламності і непокори героїв Небесної Сотні… 

Пізніше діти й вчителі піднялися до актової зали, де продовжили день вшанування наших бійців. До школи завітали бійці АТО, які справили на присутніх неабияке враження шани, гордості, співчуття й неабиякої подяки.

Бійці розказали про те, як вони перебували на передовій, поділилися своїми найпотаємнішими бажаннями, але, звісно, всі хочуть, аби війна закінчилася, і всі ми мали мир над головами, всі хочуть, щоб Україна згуртувалася, була єдина в своїх переконаннях, аби потім змогла засяяти новими барвами після «дощу»…

Наші захисники також розказали, як важко їм воюється, що їм інколи не вистачає харчів, теплого одягу, воєнних припасів і техніки... Але найбільше бійці потребують української підтримки, адже, як вони самі кажуть, знаючи про те, що тебе чекають дома рідні, друзі, про те, що на тебе сподівається вся країна, легше воювати… Діти ставили запитання, на які герої з задоволенням відповідали. Та дітлахи, окрім того, що підтримали бійців, сказали їм слова вдячності й підбадьорили бойовий дух, принесли волонтерську допомогу – деякі запаси їжі; кожен приніс те, що міг… Але найголовніше, що дав кожен учень, це часточка свого серця й надію бійцям на те, що вони переможуть, і наступного разу приїдуть вже розповідати про те, як їм вдалося перемогти ворога… Щиро на це сподіваємося!..